Розділ 6 Виклик поліції

— Що сталося, Віоло? Ти забула про мене, бо давно не бачила? — запитала Рейчел, побачивши, що економка на ім’я Віола не відповіла протягом довгої секунди.

«Мі-міс Рейчел, ви повернулися», — затинаючись, промовила вона.

Рейчел зробила крок уперед. «Так. Я повернувся, і цього разу залишаюся. Віоло, йди прибери мою спальню».

Упевненість, виявлена на Рейчел, шокувала Віолу. Насправді спальні Рейчел не було давно після того, як туди переїхала Аліса. Але вуаля не наважувався сказати це зараз.

« Хто зараз вдома?» Рейчел озирнулася й побачила, що планування саду не змінилося за останні два роки. Все було як і раніше.

«Ваш батько, мадам і міс Аліса — усі тут», — відповіла Віола.

"Чудово! Це економить мій час", - сказала Рейчел, проходячи через передній двір і заходячи в будинок.

Всередині вітальні.

«Мамо, який мені краще? Цей чи попередній?» — запитала Аліса, возячись із діамантовим намистом на шиї.

«Дурна дівчина, інша дорожча. Ти збираєшся відвідати бенкет містера Саллівана, тому тобі варто одягнути щось шикарніше». Жінка середнього віку схопила на столі намисто, у яке вставлений сапфір. Вона обережно одягла його на шию Аліси.

"Тату, подивись! Це красиво, чи не так?" — запитала Аліса, кліпаючи чудовими очима.

Джек Дженкінс подивився на дочку, погладжуючи її по голові. «Моя донька — найкрасивіша жінка в світі. Незалежно від того, що ти одягнеш, ти будеш виглядати божественно!»

Почувши це, Аліса посміхнулася. "Тату, мамі вона позаздрить. Хіба вона не найкрасивіша в світі в твоїх очах?"

Керолайн Дженкінс підключилася: «Чому я буду заздрити тобі? Ти, дурна маленька дівчинко. Тобі подобається висміювати мене, чи не так?»

Розвеселившись, Джек взяв Керолайн за руку й захихотів. «Для мене ти і твоя мати — найкрасивіші жінки, які існують».

Аліса прихилилася до його плеча й усміхнулася, а Керолайн опустила голову, бо їй було трохи соромно це чути.

Раптом вони почули, як хтось плескає.

Щастя розвіялося з їхніх облич, коли вони побачили, хто стоїть за дверима.

Рейчел нахилила голову й опустила руки. «Яка ви всі щаслива сім’я. Я так зворушений цією сценою. Що ви думаєте, адвокате Торрес?»

Дорогою до цієї вілли Енді дізнався, що Рейчел страждала останні кілька років. Спочатку він вірив, що навіть після смерті Елізи Рейчел житиме комфортно, оскільки вона була леді з багатої родини, а пізніше вона вийшла заміж за Віктора, бізнес-магната.

Енді був сповнений люті, коли він побачив, як щасливі Джек і його нова сім'я. Він просто стояв , дивлячись на них з гнівом.

"Рейчел! Що ти тут робиш?" Першою зреагувала Аліса.

Рейчел висміяла її, підійшла до дивана й сіла.

Тим часом Енді випадково почув запитання Аліси. Він пішов за Рейчел і став позаду неї.

«Міс Дженкінс, це дім міс Беннет. Якщо вона хоче повернутися, їй дозволено це зробити, коли захоче».

"Ким ти себе вважаєш? Я взагалі з тобою розмовляв?" — докоряла Енді Аліса й люто глянула на нього.

Він ввічливо відповів: «Я особистий адвокат міс Беннет».

Аліса пирхнула з презирством. «Наскільки дешевий адвокат у наш час. Рейчел, Віктор вигнав тебе зі свого дому, і тобі більше нікуди йти. Ти думаєш, що можеш повернутися і жити тут лише тому, що ти найняв адвоката?

! Геть звідси до біса! Вам не бажано в цьому домі!»

Сказавши це, Аліса підійшла вперед і спробувала схопити Рейчел за руку, маючи намір витягнути її надвір.

Але, на свій подив, Рейчел ухиляється від неї. Через кілька секунд Аліса відчула пекуче відчуття в шиї, що змусило її застогнати від болю та прикрити шию.

З іншого боку, Рейчел спокійно стояла, тримаючи намисто, яке щойно носила Аліса, хоч на ланцюжку воно зараз було заплямовано кров’ю.

— Як ти смієш? Аліса втратила самовладання. Вона відразу спробувала вдарити Рейчел, але на обличчі Рейчел з'явилася непомітна посмішка. Незадовго до того, як Алісина рука встигла дотягнутися до її обличчя, Рейчел схопила Алісу за зап’ястя, а потім вдарила її ногою по коліну. А потім відпустила її.

Аліса скрикнула від болю.

Вона впала на коліна, впавши на землю.

"Аліса!" Керолайн швидко підійшла до дочки, щоб допомогти їй піднятися. Вона ніколи не могла подумати, що ця стерва, Рейчел, наважиться вдарити її дочку.

Рейчел подивилася на намисто в своїй руці. «Якщо я правильно пам’ятаю, це намисто моє».

З блідим обличчям Аліса скрипіла зубами, намагаючись забрати намисто. — Це моє!

Проте Рейчел забрала руку й сіла на диван. «Це намисто коштує щонайменше мільйони доларів. Алісо, хіба ти не казала мені, що у тебе немає грошей, щоб купити сукню вартістю лише десять тисяч доларів? Ти навіть змусила мене купити її тобі, пам’ятаєш? Коли ти стала такий багатий, щоб мати таке намисто?"

Ця заява змусила обличчя Аліси моторошно збліднути. "Це не ваша справа! Намисто моє! Віддайте його, або я викличу поліцію, щоб вас заарештували за пограбування!"

Рейчел схрестила ноги, відкинулася на диван і якусь мить нічого не сказала. Вона просто мовчки дивилася на них трьох.

Аліса була налякана тим, як вона дивилася на них. Вона раптом згадала те, що Рейчел сказала їй три дні тому. «Я примушу тебе страждати за те, що ти зробив зі мною сьогодні!»

«Бачиш, сапфіри рідкісні. Ось чому на кожному сапфірі за допомогою лазера вигравіруваний спеціальний серійний номер. Алісо, ти сказала, що це намисто твоє, тож ти повинна знати, який це серійний номер, чи не так?» — глузливо сказала Рейчел.

Аліса була приголомшена. Серійний номер? Чи були у сапфірів числа? Звідки вона мала це знати? Вона щойно взяла це намисто зі скриньки Рейчел, яку залишила вдома.

Виглядаючи трохи винувато, Аліса відповіла: «Хто зверне особливу увагу на дурний серійний номер, коли купує намисто? Номер занадто довгий, щоб запам’ятати!»

— Ой, ти не пам’ятаєш, правда? Здавалося, Рейчел було байдуже до того, що сказала Аліса. Вона просто сардонічно посміхнулася, щоб висміяти її.

"Нічого страшного. Оскільки ви купили це намисто, у вас повинен бути сертифікат оцінки. На ньому також написаний серійний номер. Коли прийде поліція, просто дістаньте сертифікат і покажіть їм".

Аліса почала панікувати. Нерішуче, вона запнулась: «Я-я...»

"Що? Ти скажеш мені, що втратив свідоцтво про оцінку?" Рейчел побачила фарс Аліси, тому перебила її та продовжила: «Це не страшно, якщо ти втратив сертифікат. Поліція розгляне це».

Алісине обличчя спохмурніло.

У цей момент Рейчел замовкла, коли помітила, що Аліса замовкла. Через кілька секунд вона запитала: «У чому справа? Ти не хотів викликати поліцію, щоб заарештувати мене за пограбування? Давай, викликай їх».