Розділ 7

Я йшов вулицею, роздумуючи, чи назавжди закарбувалась моя посмішка на моєму обличчі. Принаймні Альфа Ашер тепер знав, що я поводився так увесь час.

Навіть з новою Альфою на чолі все в цьому маленькому містечку залишилося без змін. Насправді змінилася лише жменька людей. На жаль, ніхто з мудаків не змінився.

Я безцільно тинявся, не відчуваючи смаку кави мокко на язиці.

«Невже нам довелося виливати йому каву?» — бурчав я.

Майя закотила очі: «Що ти ще очікував від нас? Я

"Я не знаю", - зітхнув я. - Дати йому по горлу?

Майя нашорошила вуха: «Черт, я б хотіла, щоб я про це подумала. Чи можемо ми повернутися?»

Я усміхнувся до неї: «Можливо, наступного разу. Я впевнений, що це не востаннє, коли він говорить якусь дурницю».

— Обіцяю? Майя звучала з надією.

Я повернувся додому, відчуваючи, ніби мій день пройшов абсолютно без подій. Коли я зайшов у двері, мене зустрів запах приготування їжі моєї бабусі. Тарілки з цукерками були розкидані по всьому прилавку, а вона саме витягувала каструлю з брауні, щоб охолонути.

«Ооо». Я воркував, простягаючи руку, щоб взяти одне з її печива, коли вона відштовхнула мою руку.

«Не для вас, міс!» Моя бабуся докоряла мені: «Вони для інших сімей у цій зграї, які втратили когось у битві».

Я зітхнув, печиво дійсно виглядало неймовірно.

Суворий погляд бабусі пом'якшився, і вона простягла мені печиво.

— А тепер вийди надвір і допоможи татові в саду. Вона штовхнула мене до задніх дверей, і я застогнав.

«Не знущайся зі мною. У тебе є своє печиво, а тепер іди!» Вона мене прогнала.

Я запхав печиво в рот і застогнав від шоколадного смаку.

Я бачив, як мій тато на колінах викопував засохлі квіти. У мами завжди був величезний сад, який вона перебрала від бабусі.

«Я бачу, диктатор наказав тобі теж працювати», — бурчав тато з посмішкою на обличчі.

«Так, сер». Я посміхнувся, спускаючись, щоб допомогти йому.

— Вона тобі теж цукерками заплатила? Мій тато засміявся.

Я посміявся з нього: «Так, вона дала мені печиво».

«Справді? Я отримав два печива і брауні». Мій тато всміхнувся, а я відкрив рота від шоку.

«Бабуся, це нечесно». Я крикнув у бік задніх дверей. Її голова висунула й подивилася між нами двома: "Чим я нечесна?"

— Ти дав йому більше, ніж мені! Я надувся їй: «Рівна зарплата за однакову роботу!» — запротестував я.

Вона усміхнулася мені: «Твій тато був тут, відколи ти пішов сьогодні вранці». І з цими словами вона засунула голову назад.

«Хочеш покрасти трохи, коли вона не дивиться?» Мій тато запропонував заслужити від мене хитру посмішку.

Я хихикнув: «Ти знаєш, що вона нас спіймає?» «Ні, якщо ми будемо бігати досить швидко». Батько знизав плечима, але посмішка заграла на його губах: «Я все ще швидкий для старого». «Жоден із нас не буде швидким, якщо буде продовжувати їсти її цукерки». Я захихотів, зриваючи чергову мертву рослину.

Тато насупився: «Ти, безсумнівно, правий».

Ми поспілкувалися, витягаючи мертві рослини з маминого саду. Ми витягли маленькі саджанці з контейнерів і посадили їх із землею, яку купила моя бабуся. Минули години, і ми нарешті закінчили. Я подивилася на садок, який тепер живий, і посміхнулася.

«Мамі це сподобається». Я посміхнувся татові, вказуючи на розкидані гарденії.

Мій тато посміхнувся: «Вона була б здивована, якби ми працювали в саду».

«Вона, напевно, злякалася б і сказала, що ми робимо це неправильно». Ми обоє сміялися, аж сльози обпікали наші очі.

З мамою було важко ладнати, але це не змінило місця, яке вона займала в моєму серці.

Бабуся покликала нас усередину й дала кожному по бутерброду, пакетику чіпсів і газованої води. Пожувавши нашу їжу, я повернувся надвір.

Мені в голову промайнула помилкова думка, і я згадав купальню, куди ми з Тайлером ходили. Ми ніколи нікому про це не розповідали, тримаючи це між собою. Це була одна з найчарівніших речей, які я коли-небудь бачив. Воно ховалося в глибині лісу, далеко від будь-якої стежки. Найкраще в ямі для купання було те, що патрульні так і не підійшли настільки близько, щоб знайти її.

Імпульсивно я розвернувся і попрямував у напрямку лісу. Я перетнув незліченну кількість будинків і кілька магазинів, поки будівель не стало набагато рідше. Я перейшов вулицю і пройшов через дитячий майданчик. Я озирнувся, щоб ніхто не дивився, і прослизнув у ліс.

Це було майже тридцять хвилин походу через ліс, поки я не почув, як біжить вода.

Коли я подивився на ополонку, моє обличчя розпливлося в посмішці. Це виглядало навіть краще, ніж було. Вода була кристально чистою. Водоспад на вершині шумів, хлюпаючи на гладь ставків.

Ми з Тайлером провели незліченні літа, крадучись до ями для купання.

Коли я дивився на це місце, всі спогади, які його супроводжували, спливали в моїй голові. Я був здивований тим, яким я був щасливим. Мені знадобилося майже шість місяців, щоб повністю відійти від Тайлера, але тепер я відчував себе абсолютно спокійно.

«Ну ти просто будеш стояти тут і дивитися на це?» Майя дражнила мене.

Я захихотіла й роздяглася до бюстгальтера й нижньої білизни, поклавши свій одяг на одне з багатьох дерев.

Я піднявся на вершину водоспаду і стрибнув туди, схвильовано скрикнувши. Прохолодна вода неймовірно відчувалася на моїй розпеченій шкірі. Це, безперечно, був найкращий спосіб охолодитися після годин роботи в саду.

Я пливла під водоспадом і хихотіла, коли він мчав над моєю головою, змушуючи шматки волосся липнути до обличчя.

Я глибоко вдихнув вологе повітря навколо себе. Запах завжди був моїми улюбленими частинами прихованої ями для купання. Пахло чистою водою і сирою землею.

Я підплив до одного з великих каменів, що стирчали з води, і піднявся на нього. Скеля була ідеального розміру та форми, щоб розкластися на ній. Вода плескалася мені по колінах, занурюючи мої ноги в прохолодну глибину.

Я згадав, коли ми з Тайлером приходили сюди. Ми проводили тут досить важкі сеанси гримування, і час від часу я дозволяв йому блукати руками по моєму тілу. На щастя, ми ніколи не дійшли далі цього.

Я дозволив своєму розуму блукати, і був здивований, коли Альфа Ашер проник у мої думки. Хоча цей чоловік безмежно дратував мене, мені було весело розлютити його. Я подумав про те, як він виглядав сьогодні вранці, як його гнів зробив його ще гіршим.

Я вирвався зі своїх думок, коли зрозумів, що моя рука опустилася набагато нижче по моєму тілу, пробігаючи по моїй вологій щілині.

Поки мій мозок відсахнувся від думки про те, щоб доторкнутися до Альфи Ашера, минуло стільки часу, відколи я отримував задоволення. Я тихенько зітхнув, коли мій палець пробіг по моєму кл*ту.

Мої тихі стогони наповнили тихий ліс, і я віддався відчуттям, що наповнили моє тіло. Я дозволив пальцю ковзнути всередину мого м’яса, обережно нагнітаючи його всередину та назовні, коли тиск у моєму нутрі почав зростати.

Моя голова кинулася вперед, почувши шелест кущів. Я написав це як олень чи якась інша тварина. Прохолодна вода стала гарячою, коли Альфа Ашер ступив у поле зору, його очі кольору іриски закружляли золотом.

У мене перехопило подих, і я не міг повірити в те, що бачу. Як, у біса, він знайшов мене тут? Він стежив за мною?

Я висмикнув руку зі спідньої білизни й ковзнув у воду. Моє серце калатало в грудях від думки про те, що він мене спіймав, але я не могла визначити, збентежено це чи хвилювано. Я занурився у воду по ключиці, не зводячи очей з його обличчя.

«Вийди з води, Лола», — наказав мені його грубий голос, і я відчула, як моє серце стиснулося.

Я вперто дивився на нього, дивуючись, що він думає робити. Я не помилився. Я просто займався своїми справами, насолоджувався собою та водою. Це він прийшов і порушив мій спокій.

— Лола, — його голос пролунав як попередження. Я вже випробовувала його терпіння, не те щоб у нього було багато чого.

«Вийди з води», — огризнувся він, його мускулисте тіло було напружене. Трохи розслаблення піде йому на користь.

Я подивився на його божественне обличчя: «Ні».

"Ні?" Його брови піднялися, коли його очі обпекли мою шкіру. Він звучав так, ніби ніколи раніше не чув цього слова.

"Я заїкався?" Мій погляд швидко перетворився на посмішку, коли я відчула гнів, що випромінював його. Будь-який інший вовк зараз би зіщулився від страху, я дивуюся, чому я був іншим .

Його голос набув такого спокійного відтінку, від якого мені по спині пройшли мурашки. — Ти вже забув, що я тобі сказав сьогодні вранці?

Моя посмішка поглибилася: «Я не забув, я просто вирішив, що мені байдуже».

«Вийди з води, Лола». Тепер його очі стали набагато золотішими. «Це востаннє, коли я повторюся».

Я дозволив собі добре роздивитися його в ту мить. Його чорна футболка чіплялася за кожну частину його м’язів, а його біцепси намагалися звільнитися від матеріалу.

«Якщо ти хочеш, щоб я вийшов, тобі доведеться прийти і забрати мене». Я знизав плечима. Він не міг увійти сюди й витягнути мене. Пізніше він, ймовірно, просто втече і зіткнеться зі мною. Скільки погрожував він мені, поки щось не зробить?

Я ледь не захлинувся повітрям у легенях, коли він поплентався вперед, ступаючи у воду, наче її там і не було. Я був вдячний, що мої груди й тулуб занурилися під воду, єдине, що було видно, це моя шия й обличчя.

— Не смій. Я попередив його, дозволивши собі відійти назад і подалі від нього.

Розрізав воду, наче її й не було. Я сердито зойкнула, коли він грубо схопив мене й перекинув через плече.

— Опустіть мене, зараз же! Я кричав на нього, дозволяючи моїм кулакам бити його дурну, виточену спину. Гнів кипів у моїх жилах, коли він йшов по воді зі мною через плече. З якої причини він мав йти за мною і мучити мене?

Альфа Ашер йшов по воді, наче її не було. Я відчув, як моя оголена спина вдарилася об грубу кору дерева, і знав, що якщо я подивлюся, то буде безліч подряпин.

Я підняла руки, щоб прикрити груди, проклинаючи себе за те, що я не одягла бюстгальтер, який забезпечував трохи більше покриття. Фіолетовий мереживний бюстгальтер пуш-ап, який я носила, згуртовував мої бюстгальтери, і їх неможливо було пропустити.

«Не прикривайся від мене». Він гарчав, смикаючи мої руки вниз, щоб вони опинилися біля мене. Я пильно подивилася в його золоті очі, шукаючи в них будь-якого руху. Його очі залишалися зосередженими на моїх, навіть не дивлячись мені на груди.

«Що ти робила, Лола?» - прогарчав він, моє ім'я злетіло з його язика, як спокуслива пісня.

Я затинаючись шукав відповіді. Було важко думати, коли він стояв так близько до мене, мої груди притискалися до його тулуба, коли він затиснув мене перед деревом.

— Поняття не маю, про що ти говориш. Я відповів, намагаючись трохи відійти від нього та дерева, але він схопив мене за руку й потягнув на місце. Я не міг боротися ні з пульсацією між ніг, ні з раптовою вологістю, яка просочила мої трусики.

"Ми збираємося грати дурня?" Майя посміхнулася мені подумки.

Він нахилився настільки близько, щоб я відчула запах його подиху. Вода капала з його підборіддя, падала на мою скроню і стікала по щоці.

«Ви здійняли страшенно багато галасу для того, хто не розуміє, про що я говорю». Він прогарчав, і цього разу я не змогла встояти перед бажанням глянути на його губи. Моє тіло знову забилося, і я міг відчути, як волога вкриває мої стегна.

Він помітив мій вчинок і загарчав.

— Подивіться на мене. — запитав він, схопивши моє підборіддя великою рукою.

Я відірвав очі від його м’яких губ і втупився в його золоті кулі. Його очі затверділи, і я зрозумів, що він перевершив гнів. Його наступні слова були сказані спокійним голосом, але його передвечір’я втримало всі емоції, які він вирішив не передавати.

«Я вас попереджав, чи не так?» Від його спокійного голосу на моїй шкірі побігли мурашки, і я не змогла стримати тремтіння, яке охопило мене.

— Що ти робиш! — кинула я, коли він засунув своє стегно між моїх ніг. Я ледь не заверещала, коли відчула, як його рука ковзає по моєму вкритому пу**у, посилаючи задоволення, що стріляє по моїх ногах.

У його голосі все ще був страхітливий спокій: «Я закінчую те, що ти розпочала, Лола. Я говорив тобі незліченну кількість разів, що ти будеш покарана за свою непокору». Чомусь я знав, що це не так просто.

Я спробувала відштовхнути його руку, коли його палець опустився на мій закритий пу**й. Його очі спалахнули золотом, коли він грубо схопив мене за зап’ястки й притиснув їх до живота.

Будь-які інші слова застрягли в моєму горлі, коли Альфа Ашер почав терти мій накритий cl*tЯ стиснув губи, борючись зі стогоном, який наростав у горлі. Я ні в якому разі не дозволив йому думати, що я насолоджуюся цим.

Його золоті очі не відривалися від моїх власних, поки він продовжував терти мою пульсуючу білизну.

Я відчував тиск у моїй пухнастій будівлі, і намагався зберегти самовладання, наближаючись усе ближче й ближче до блаженства.

«Будь ласка». Це слово зірвалося з моїх губ, я відчув, як тремтять ноги, коли я наближався до своєї орг**м.

Голос Альфи Ашера був все ще спокійним, коли він дивився мені в очі: «Що це було, Ло -ла? Ти хочеш, щоб я продовжив?» Він зменшив тиск на мій кл*т і почав відводити руку.

«Так, будь ласка». Я більше не міг контролювати свої губи.

Альфа Ашер зняв руку з моїх мокрих трусиків і зробив крок убік, його палаючі очі дивилися на моє почервоніле обличчя.

«Подумайте про це наступного разу, коли ви відверто мене не слухатиметеся». Його голос був твердим. Я тремтячими ногами спостерігала, як він піднімає мій одяг із землі й кидає в мене.

«І одягніться», — спокійно запитав він, відходячи.

Я почекав кілька хвилин, поки не зрозумів, що він пішов, і сповз на землю.

"б**к." Я видихнув, думаючи, що я щойно уявив, що сталося.

Мені було цікаво, чи він робив це з кожною жінкою, яка його не слухалася, і я не могла зупинити гримасу, яка впала на моє обличчя. Незважаючи на те, що я сказав йому припинити, моє тіло діяло так, ніби воно було найгарячішою річчю у світі.

Я сиділа навпроти грубого дерева в бюстгальтері та нижній білизні. Єдине, що заважало мені подумати, що я все це уявив, це пульсація, що виходила між моїх ніг.

Лише в одному я був впевнений на сто відсотків; Я точно збирався знову не послухатися Альфа-Ашера.