Розділ 7 Вона була лікарем
— Боюся, містере Робертс, сталася помилка. Жінка, яка щойно говорила, була Дон Грінвуд. Насправді вона була тіткою Мішель. В її очах Мішель була звичайною дівчиною. Ідеальною жінкою, яка підходить Джерарду, повинна бути її дочка.
Джерард підняв на неї брову. — Хіба вона не член Грінвудсів? Звичайно, Джерард переконався, що було зроблено перевірку даних, перш ніж він вирішив відвідати Грінвудс. Він уже знав ім’я Мішель і те, що вона справді Грінвуд, незважаючи на те, що старші не любили її. Її батьки померли, коли вона була молодою, ще до того, як її прийняли Грінвуди. Ніхто не приділяв їй особливої уваги.
Він думав, що вона ідеальна. Інші жінки з родини були явно розпещені. Одруження з однією з них може стати для нього проблемою в майбутньому. Щоб уникнути непотрібних проблем, він вирішив одружитися з Мішель, яка не мала абсолютно ніякого статусу в Грінвудсі.
Джерард ще раз поглянув на дівчину перед собою. Вона дуже змінилася за останній рік. Якби він не знав, що це за людина, він би подумав, що вона зробила пластичну операцію в Кореї. Протягом останнього року Мішель жила безтурботним життям. Вона ніколи не ступала в будинок Грінвудів і ніколи не зверталася до себе на прізвище на людях. Вона зневажала бути відомою як частина Грінвудс. Вона не знала, хто ким користується в цьому шлюбі.
Мішель повернула голову й подивилася у вікно. Від погляду Джерарда їй стало не по собі. Вона знала, що він просто хотів допомогти їй із примхи і що він не відчуває до неї жодних почуттів. Вона мовчала й сказала собі перестати надто думати про це.
— Ось ми й приїхали, міс. Минув деякий час, перш ніж Мішель повернулася до неї
попри те, що Демієн кликав її.
Вона кліпнула кілька разів, перш ніж відразу ж вибігти з машини, міцно взявшись за ручку сумки. Не було можливості, щоб вона хотіла зустрітися з Джерардом вдруге. Якщо у неї не була висока температура, від якої вона не могла позбутися, вона не знала, навіщо їй хотілося бачити когось, хто був холодним, як лід. Мішель мимоволі здригнулася за останні десять хвилин сидіння з ним разом. Не було жодного сумніву, що Джерард був дійсно холодною людиною.
Відчуваючи величезний тиск у грудях, Мішель пішла до сусідньої кав’ярні та купила чашку чаю з молоком, перш ніж зайти в білу будівлю перед нею.
«Доброго ранку, Мішель!» Ніна сяяла, коли взяла чашку з рук і піднесла до рота. «Ви точно знаєте, як насолоджуватися життям, випиваючи рано вранці чай з молоком, щоб підбадьоритися!»
Мішель працювала лікарем-інтерном у найбільшій лікарні Бінфілда. Її призначили в реанімацію, найбільш завантажене відділення лікарні. Як випускниця медичного коледжу, Мішель мала пройти всі відділи під час інтернатури. Це було її останнє відділення, і незабаром вона зможе стати офіційним лікарем.
Мішель посміхалася, намагаючись уникнути ледь помітних дотиків Ніни до свого тіла. Порозумівшись з нею більше року, вона вже звикла до напівжартів Ніни. Іноді Ніна говорила серйозно, іноді жартувала. Було важко сказати, лесбіянка вона чи ні. Однак вона була впевнена, що Ніна справді еротична людина. Незалежно від того, яке відділення в лікарні це було, вона завжди знала, коли там були красиві чоловіки та красиві жінки. Більшу частину часу вона була відсутня на своїй роботі, щоб оцінити їхню красу.