Глава 485
Вона зупиняється над своїми каракулями й повільно опускає олівець. Вона відштовхує свою маленьку фігуру від підлоги й рухається до мене з насупленими бровами.
— Жінка надворі? — недбало запитує вона
«Так. Я бачив, як ти на неї дивився. Я знаю, що ти її читав».