Глава 93
Лейла нюхає сльози й витирає кілька крапель, які витікають, коли вона кліпає тильною стороною долоні, перш ніж повільно зачинити двері й потягнути свої важкі ноги до Адалін.
«Ходи, сідай біля мене», — Адалін погладжує місце біля себе на ліжку.
Лейла сидить, уважно спостерігаючи за душевним виразом обличчя Адалін, її серце м’яко калатає, і Лейла напрочуд заспокоюється, коли Адалін спирається руками на стегно, щоб Лейла не хитала ногами.